|
Замість передмови до роману «Дорогою надій» пропоную познайомитися з інтерв’ю, яке було надруковане 12 вересня 2008 року в «Українській газеті» в Римі.
"Дорогою надій" –– книга Лідії Забожко про долю української жінки в Італії
Тримаю в руках роман «Дорогою надій». З гарно оформленої обкладинки на мене дивиться вродлива дівчина, символ жіночої ніжної душі, що завжди прагне до світла любові і щастя. Я знаю, що Лідія Забожко, авторка цієї книги, описує в ній не усміхнені, а часом навіть дуже жорстокі долі жінок, які вимушені були шукати матеріального порятунку в Італії. Зацікавлена сюжетом роману, запитую: – Пані Лідіє, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея написання цієї книги? – Спровокував мене до написання сам екс-президент України Леонід Кучма, — відповіла письменниця, і, сумно усміхнувшись, додала: – З високої державної трибуни він необачно кинув слова про те, що порядні жінки сидять вдома і про чоловіка та дітей дбають, а легковажні у чужих землях долі шукають. Ці слова запеклись тяжким душевним болем у серцях тих українських Роксолан, яких доля розіп’яла на хресті страждань між Україною і Італією. Ковтаючи гіркі сльози, тремтячим від образи голосом мої україночки-подруги попросили: – Напиши про нас правду. Нехай ті злі президентські слова не скаламутять у серцях наших дітей і внуків любові і поваги до нас. Це щире прохання стало вітром натхнення у творчих вітрилах, і згодом з’явився цей роман під назвою «Дорогою надій». – Звідки ви черпаєте історії роману? – У цьому творі йдеться мова про свята і будні українських жінок, яких безталання погнало на чужину. Невигадані жіночі історії покладено в основу роману. Щиро зізнаюся, що художньо оформляючи розповіді-оповіді моїх землячок на папері, я не раз кропила написане сльозами співчуття. Серце моє також плакало від болю. А в голові постійно стугоніла думка: «Бідні мої журавочки, як же ви могли це все пережити?» – Чи вважаєте ви, що ця книга буде зрозумілою українцям на Україні, людям, що не скоштували заробітчанського хліба? – Ця книга, перш за все, буде близька і зрозуміла родинам наших заробітчанок. Нехай батьки, чоловіки, діти і внуки тих жінок, які, тяжко працюючи, дбають про матеріальний статок своїх рідних, знають, що більшість українських жінок — це земні Богині, які через найтяжчі випробовування проходять, не втративши святості своєї душі і доброти серця. Щира правда і з любов’ю написане слово серця людей завжди відкривають. Надійшло вже багато зворушливих відгуків на цей роман. Ось що написав у своєму листі-відгуку на роман читач Сергій Д. із Києва: «Нашим святим жінкам треба ставити величні пам’ятники не тільки в Україні, а й у всьому світі». Романом зацікавився український кінематограф. Розпочалися роботи по зйомках кіно серіалу за його сюжетом. – Де можна знайти роман, чи планується його переклад італійською мовою? – Роман «Дорогою надій» можна придбати в книгарнях України і на книжкових базарах. В Італії можна замовити цю книгу за адресами: Надійшла пропозиція від італійської редакції, щодо тиражування роману «Дорогою надій» італійською мовою. Сподіваюся, що так воно і буде. – Щоб ви хотіли сказати майбутнім читачам вашої книги? – Дорогі читачі! Людське життя – це постійна боротьба між песимізмом і оптимізмом. У найтяжчі грозові життєві хвилини пам’ятайте, що навіть після горобиної ночі на обрії обов’язково зажевріє світанок і з’явиться сонце. Будьте мудрими і не забувайте про те, що щастя нагадує собою кришталевий колосок: необережно доторкнувся – і розсипався той колос на безліч кришталевих зернин, які жоден майстер-віртуоз не складе докупи.
Ось що пишуть читачі, які вже прочитали роман "Дорогою надій":
Роман «Дорогою надій» читала всю ніч. Уже на світанку заплакана і одночасно усміхнена закрила книгу. Ввійшла в чужі страждання і радощі і розчинилася в них. Обов’язково відправлю цей роман в Україну, щоб не тільки рідні мої, а й сусіди його прочитали і не заздрили на ті італійські заробітки. Дякую за добре слово про наших українських журавок на чужині. Валентина Ткаченко,о, м. Неаполь
Дорога пані Лідіє! Прочитала Ваш роман на одному диханні. Кожною з ваших героїнь я також могла б стати, бо в Італію на заробітки щастя нікого не посилало, а в найми кожну з нас біда погнала. Сьогодні ходила в церкву, поставила свічку за ваше здоров’я і ваш талант. Пишіть, бо ви це робите не рукою, а серцем. Світлана, Н. м. Флоренція
Я давно з таким задоволенням не читала книги. Наплакалась, як кажуть у нас в Україні, від душі. Але то були святі сльози, які очистили моє серце і повернули надію на те, що і в моєму житті все також буде добре. Ваш роман «Дорогою надій» можна використовувати як антибіотик від страждань і депресій. Спасибі. Вероніка, м. Мілан
У школах різні вигадки на уроках історії України розповідають. Я в минулому вчителем історії працювала, часом учням в очі соромно було дивитися. Читаючи ваш роман «Дорогою надій», я подумала: ось по чому потрібно складати справжню історію про новітніх рабів з України. Прекрасна книга. У моїй сім'ї роман усі із захопленням прочитали. Щиро дякую.
З повагою, Олександра Іванівна м. Львів
Я була переконана, що страшнішої біди, ніж у мене, ніде немає. Прочитала ваш роман, п. Лідія, і замислилася. Виявляється, якою б крутою дорога до щастя не була, до нього можна дістатися лише йдучи. Я також хочу стати такою ж щасливою, як ваша Марійка. Спасибі, шановна, Ви відродили в мені сили на подальше життя. Клавдія Л., м. Київ
Описане в романі «Дорогою надій» тільки кам’яне серце не розтривожить. Прекрасна мова оповіді схожа на співучий чистий струмок. Таким книгам треба давати найвищі нагороди.
Ольга К., м. Чернівці
Коли б я змогла оповістити про роман Лідії Тищенко-Забожко «Дорогою надій» усіх українок, що поневіряються на чужій землі, я б кожну землячку переконала в необхідності придбати і привести його в Україну. Нехай діти, онуки, правнуки знають, як тяжко працювала їхня мама (бабуся), фінансово рятуючи свою сім’ю. Наталя Д., Сіцілія
Дорогий гість! При бажанні ви зможете отримати від нас подарунок. Перший розділ роману «Дорогою надій» можна скачати, натиснувши ТУТ.
Вам цікаво дізнатися, як склалася доля головної героїні роману «Дорогою надій» Марійки та її подруг-заробітчанок в сонячній, але чужій для них Італії?? Про умови придбання роману дізнаєтеся, натиснувши ТУТ.
Якщо маєте бажання написати відгук про книгу, заповніть нижчеподану форму:
|
